Деепричастная форма: напасши
напатиДієприслівникова форма: напаши
от слова: напасть сущ. жен. роданапастьСмотреть больше слов в «Большом русско-украинском словаре»
НАПАСТИ, -су, -сешь; -ас, -асла; -сенный (-ен, -ена); сов., что и чего(прост.). Запасти в каком-н. количестве. Н. дров. II несов. напасать, -аю,-аешь.... смотреть
напасти 1. сов. перех. разг.-сниж. см. напасать (1*). 2. сов. перех. разг.-сниж. см. напасать (2*).
напасти сов. см. напасать
НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ ... смотреть
НАПА|СТИ 1 (2*), ДОУ, ДЕТЬ гл. Нападать: помѧни пиюштааго теплѹ водѹ отъ слъньца въстопѣвъшѫ. и тѹ же порохѫ нападъшѫ. ѡть мѣста незавѣтръна. Изб 1076... смотреть
ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов). накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.— І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький); — Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! — одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах); Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти — так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний); Друкарю! Не дрімай: де треба, точку (крапку) став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський); Стара напнула її (Настю) мокрим рядном. Най вона виб’є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський); Обпала (дружина) мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський). мов рядно́м накри́ти. Гордо (Настя) напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович). не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається. (Гиря:) Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. (Лизя:) Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш); — Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар); — Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер). падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива (шкідлива) на хліб роса) (М. Номис). 2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Сл. Б. Грінченка); Як паде на нього (панича) падь, то зроду по-доброму ні в кого не візьме (їжу), а все з кулаками кидається (Переклад М. Лукаша). сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник). (як (мов, на́че, на́чеб і т. ін.)) ґедзь напа́в (укуси́в) на кого, кого, несхв. У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін. Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний); — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький); — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко); Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде); І, спаленівши, кинувся він (Віталій) від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар); — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало). ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).... смотреть
напасти́, напасу́, напасём, напасёшь, напасёте, напасёт, напасу́т, напася́, напа́с, напасла́, напасло́, напасли́, напаси́, напаси́те, напа́сший, напа́сшая, напа́сшее, напа́сшие, напа́сшего, напа́сшей, напа́сшего, напа́сших, напа́сшему, напа́сшей, напа́сшему, напа́сшим, напа́сший, напа́сшую, напа́сшее, напа́сшие, напа́сшего, напа́сшую, напа́сшее, напа́сших, напа́сшим, напа́сшей, напа́сшею, напа́сшим, напа́сшими, напа́сшем, напа́сшей, напа́сшем, напа́сших, напасённый, напасённая, напасённое, напасённые, напасённого, напасённой, напасённого, напасённых, напасённому, напасённой, напасённому, напасённым, напасённый, напасённую, напасённое, напасённые, напасённого, напасённую, напасённое, напасённых, напасённым, напасённой, напасённою, напасённым, напасёнными, напасённом, напасённой, напасённом, напасённых, напасён, напасена́, напасено́, напасены́ (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») .... смотреть
напасти', напасу', напасём, напасёшь, напасёте, напасёт, напасу'т, напася', напа'с, напасла', напасло', напасли', напаси', напаси'те, напа'сший, напа'сшая, напа'сшее, напа'сшие, напа'сшего, напа'сшей, напа'сшего, напа'сших, напа'сшему, напа'сшей, напа'сшему, напа'сшим, напа'сший, напа'сшую, напа'сшее, напа'сшие, напа'сшего, напа'сшую, напа'сшее, напа'сших, напа'сшим, напа'сшей, напа'сшею, напа'сшим, напа'сшими, напа'сшем, напа'сшей, напа'сшем, напа'сших, напасённый, напасённая, напасённое, напасённые, напасённого, напасённой, напасённого, напасённых, напасённому, напасённой, напасённому, напасённым, напасённый, напасённую, напасённое, напасённые, напасённого, напасённую, напасённое, напасённых, напасённым, напасённой, напасённою, напасённым, напасёнными, напасённом, напасённой, напасённом, напасённых, напасён, напасена', напасено', напасены'... смотреть
-пасу́, -пасёшь; прош. напа́с, -ла́, -ло́; прич. страд. прош. напасённый, -сён, -сена́, -сено́; сов., перех. (что и чего)(несов. напасать). прост. Заг... смотреть
Czasownik напасти napaść Rzeczownik напасть f Potoczny klęska f Potoczny bieda f Potoczny utrapienie odczas. n
НАПА́СТИ¹ див. напада́ти.НАПА́СТИ² див. напаса́ти¹.НАПАСТИ́ див. напаса́ти².
I див. нападати.II див. напасати.напастисяI див. нападатися.II див. напасатися.напастування-я, с., діал. Дія за знач. напастувати.
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: напавшинапастьДеепричастная форма: напав ¤ напала охота -- напала охота ¤ напасти на к... смотреть
(1 ед. напасу) сов., вин. п., род. п., разг.preparar vt, guardar vt (una cantidad)
Син Сатина Сати Сап Сант Сани Сан Синап Пинта Пиан Патина Пат Пасти Сип Паста Пани Снип Спин Пан Нит Наст Таис Ипат Таиса Танс Тапа Тина Инст Атас Аста Асан Апис Анти Ант Анис Анат Аист Аант Тис Антип Астан Тип Инта Ипс Иса Стан Напасти... смотреть
сов прст guardar vt, preparar vt (em quantidade)
НАПАСТИ напасу, напасёшь, прош. напас, напасла, сов. (к напасать) (обл.). 1. чего. Запасти в каком-н. количестве. Напасти денег для отъезда. 2. кого-что. Долго, много пасти. Хорошенько напасти коней.<br><br><br>... смотреть
сов. что, чего прост. aver accumulato in quantita, fare delle riserve di qc, aver accantonato molte cose, mettere in serbo напасти дров — aver fatto provviste di legna Итальяно-русский словарь.2003.... смотреть
напаст'и(сь), -с'у(сь), -сёт(ся); прош. вр. -'ас(ся), -асл'а(сь)
1. mingit hulka tagavaraks hankima2. mingit hulka tagavaraks muretsema3. mingit hulka varuma
напасти, напаст′и, -су, -сёшь; -ас, -асла; -сённый (-ён, -ена); сов., что и чего (прост.). Запасти в каком-н. количестве. Н. дров.несов. напасать, -аю,... смотреть
НАПАСТИ, -су, -сёшь; -ас, -асла; -сённый (-ён, -ена); сов., что и чего (прост.). Запасти в каком-нибудь количестве. Напасти дров. || несовершенный вид напасать, -аю, -аешь.... смотреть
Начальная форма - Напасти, винительный падеж, единственное число, мужской род, неодушевленное, непереходный, прошедшее время, совершенный вид, страдательный залог... смотреть
(I), напасу/(сь), -сёшь(ся), -су/т(ся)
Напа́сти, -паду́, -де́ш на когонапа́сти, -пасу́, -пасе́ш кого
[napasty]дієсл.napaść
-су, -сёшь; -ас, -сла; -сён-ный (-ён, -ена) 〔完〕напасать, -аю, -аешь〔未〕что 或 чего〈俗〉储备, 储藏(若干、许多). ~ дров 储存许多木柴.
Начальная форма - Напасти, действительный залог, единственное число, мужской род, непереходный, прошедшее время, совершенный вид
Сов. məh. 1. ehtiyat görmək, tədarük etmək; yığmaq; 2. otarmaq; хорошенько напасти коней atları yaxşıca otarmaq.
напа́сти 1 дієслово доконаного виду вчинити напад напа́сти 2 дієслово доконаного виду коней, худобу
на кого що (зненацька вчинити напад) нагрянути, (збройний) наскочити, налетіти, вдарити, навалитися.
что и чего. Напасти множество белья. Напасти дров на зиму. См. на..., приставка.
• nachystat• napást• připravit do zásoby
uzganīt, izganīt, saganīt; ietaupīt, sagādāt, sataupīt, uzkrāt, iekrāt, sakrāt
I совер. прост. назапасіцьII совер. прост. напасвіць
I див. нападати.II див. напасати.
див. нападати II
【完】 见 нападати
Апанавацьпошасць
напа́сть, атакова́ть напасти с леђа — напа́сть с ты́ла
(беркадәр) әзерләү, хәстәрләү. әзерләп (хәстәрләп) кую
-аду, -адеш napaść; zaatakować
Назапасіць, напасвіць
апанавацьпошасць
апанаваць пошасць
сов. от нападати
пасти́сь